17 липня 2018 року у м. Герца Чернівецької області відбувся круглий стіл на тему «Реформа освіти і мовне питання: точка зору суб'єктів освіти». Захід проводився Українською асоціацією дослідників освіти в рамках проекту «Сприяння міжкультурному діалогу щодо вивчення української мови представниками національних меншин у Чернівецькій області» . Цей проект є складовою ширшого проекту – «Просування реформ в регіони", який реалізується Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій та "Європейською правдою" за сприяння Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження».
Модератори зустрічі – професор Світлана Щудло (президент Української асоціації дослідників освіти, доктор соціологічних наук, професор, зав. кафедри правознавства, соціології та політології Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка) і доцент Сергій Яремчук (голова партнерської в даному проекті організації - ГО «Інститут місцевого самоврядування», кандидат історичних наук, доцент Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича) розповіли присутнім про формат зустрічі та підготовчу роботу, яка була до неї проведена, а також сфокусували увагу на ключових питаннях дискусії.
За круглим столом у малій залі районного будинку культури м. Герца, керівником якого є Адріан Медведь, начальник відділу культури національностей та релігії Герцаївської РДА, зібралися представники місцевої адміністрації, нацціонально-культурних товариств, громадських організацій, засобів масової інформації, освітяни, учні.
Професор Оксана Заболотна (віце-президент УАДО, доктор педагогічних наук) зробила огляд основних видів діяльності, якими займається Українська асоціація дослідників освіти, наголосивши на тому, що проекти, які реалізовує Асоціація, спрямовані насамперед на підвищення якості української освіти. Одним із них є проект «Сприяння міжкультурному діалогу щодо вивчення української мови представниками національних меншин у Чернівецькій області», метою якого є проведення емпірико-соціологічного та аналітичного дослідження, а також розробка рекомендацій для налагодження діалогу між усіми зацікавленими сторонами (представниками національних громад Чернівецької області, керівниками місцевої влади, освітянами, учнями та їхніми батьками та ін.) щодо ефективної реалізації мовної статті Закону України «Про освіту» з урахуванням зауважень Венеціанської комісії.
Доцент Тетяна Медіна (член УАДО, кандидат соціологічних наук, доцент Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича) поінформувала присутніх про особливості проведеного в межах проекту дослідження, його мету, учасників та окреслила труднощі, що виникали в процесі збору емпіричної інформації. Професор Світлана Щудло ознайомила з попередніми результатами проведених серед учнів та їхніх батьків опитувань, зокрема зазначила, що вони ставлять низку нових неочікуваних питань, на які можна спробувати дати лише спільну відповідь, зокрема: чому набагато більша частка батьків, аніж учнів, підтримують збільшення кількості предметів державною мовою (59% та 40%, відповідно) та вважають мовну політику України в сфері освіти вірною (51% та 38%, відповідно)? Чому 17 % опитаних учнів і 20 % опитаних батьків не підтримують надану національним меншинам можливість навчатися рідною мовою в дошкільних закладах та початковій школі? Чому лише третина батьків обговорюють проблему мови навчання зі своїми дітьми? Якщо 73 % випускників планують навчатися в Україні, чому лише 31 % опитаних бачать себе в Україні в майбутньому? Глибший аналіз одержаних у результаті анкетного (кількісного) опитування учнів, їхніх батьків та студентів буде зроблений завдяки матеріалам численних глибинних інтерв’ю (а їх аж 70), які зібрані під керівництвом доц. Тетяни Медіної членами УАДО.
Під час круглого столу в центрі дискусії були питання сприйняття мовної статті Закону України «Про освіту» різними суб’єктами освіти; причини виникнення напруги навколо мовного питання та шляхи її зниження; рівень вивчення української та румунської мов в середніх закладах освіти Герцаївського району; вплив вивчення української мови на життєві шанси старшокласників та ін.
На ці та інші питання намагалися дати відповідь учасники круглого столу, адже лише в процесі діалогу можна виробити спільну стратегію , прийнятну для всіх громадян України, незалежно від їхньої етнонаціональної ідентичності, мови спілкування в сім’ї чи побуті. Серед головних причин, які призвели до напруженої ситуації з мовою навчання, були названі: відсутність попереднього діалогу з представниками національних меншин («Якби був певний діалог до прийняття Закону, ми б дійшли до консенсусу». – Міну Павалакі, в.о.начальника відділу освіти, молоді та спорту Герцаївської РДА), неврахування особливостей національної ситуації і структури громади («Меншини бувають різними за кількістю. У нашому (Герцаївському) районі майже всі румуни (авт. - 94%)» - Ольга Прескурій, вчитель української мови Герцаївської ЗОШ І-ІІІ ст.), небезпечна тенденція до втрати ідентичності та забуття рідної мови («Там, де школи україномовні, діти забувають рідну літературну мову» - Олександр Платонов, редактор інформаційного порталу «Герца Інфо», голова Громадської організації «Фундація ім. Георгія Асакі», «Проблема в тому, що самі батьки не хочуть берегти рідну (авт. - румунську, молдавську) мову і ідентичність» - Юрій Стаднійчук, голова Міжрайонного товариства молдавської культури «Буковина», «Батьки самі не хочуть, щоб діти вивчали румунську мову» – Таїсія Бортіка, учениця Герцаївської ЗОШ І-ІІІ ст.), відсутність можливостей гідного заробітку в Україні («Якби держава давала більше можливостей працевлаштування, це все б змінило» - Міну Павалакі), відсутність диференціації завдань ЗНО за рівнями («Є випускники, яким ЗНО не потрібне. Воно потрібне лише тим, хто хоче поступати в Україні» - Василь Бику, голова Чернівецького обласного товариства румунської культури імені М. Емінеску), зниження інтересу батьків до навчання їхніх дітей («Коли батьки хочуть, щоб дитина здобула освіту, вони нею цікавляться. Сьогодні батьки перекладають відповідальність на школу» - Міну Павалакі).
Сьогоднішня ситуація, на думку учасників круглого столу, характеризується тим, що і з боку батьків, і дітей простежується зростання усвідомлення необхідності належного вивчення державної мови («Навчання повинно вестися рідною мовою. До 10-11 класу поступово (!) переходити на викладання українською мовою» - Ольга Прескурій; «Це (авт. - вивчення української мови) не слід розглядати як порятунок для не надто розумних людей шляхом їхньої інтеграції в українське суспільство. Той, хто хоче знати українську - знатиме її» - Олександр Платонов; «Ми давно інтегровані і в українське, і в європейське суспільство. Ми проти фейків, які щодо нас закидають. Україну можна любити і румунською мовою. Ми за нормальну двомовність, яка має практичне підґрунтя» - Василь Бику, голова Чернівецького обласного товариства румунської культури імені М. Емінеску; «Події після прийняття Закону нормальні. Ненормальні спекуляції політичних партій» - Міну Павалакі; «Немає людей, яким перешкоджає знання мов» - Таїсія Бортіка, учениця Герцаївської ЗОШ І-ІІІ ст.). Діалог перейшов у площину того, що вивчення української мови не витісняє румунську (чи молдавську), а додає культурний капітал молодій людині і дає більше життєвих шансів. Сучасна людина буде почувати себе більш адаптованою, чим більше мов буде знати, і на порядку денному постає ще й якісне вивчення у школах англійської мови.
Шляхи подолання проблем і викликів, перед якими сьогодні постала українська спільнота у зв’язку з прийняттям закону «Про освіту», учасники круглого столу вбачають у веденні діалогу з представниками національних меншин та надання громадам та школам права вибору мови навчання дітей («Ніхто не любить, коли їх ставлять у рамки. Людям слід давати вибір. Людей слід поважати» - Юрій Стаднійчук; «Має вирішувати громада» - Ольга Прескурій); належна підготовка школярів-представників національних меншин до складання ЗНО («Цінною є практика створення Освітніх округів підготовки до ЗНО українською мовою, при чому не лише для випускників, а починаючи з 9 класу за підтримки держави» - Ольга Прескурій); надання представникам національних меншин широкого спектру можливостей для збереження їхньої національної ідентичності та введення різних рівнів ЗНО залежно від життєвих планів випускників. Червоною ниткою в розмові проходила думка, що оволодіння українською мовою залежить від майстерності вчителя, його здатності донести матеріал до учня та внутрішньої мотивації учнів до вивчення мови.
Діалог під час круглого столу пройшов у невимушеній і щирій атмосфері і продемонстрував небайдужість активних громадян щодо долі як своєї національної спільноти, так і української держави. У цьому матеріалі ми подали вислови учасників без редагування (курсивом в лапках), оскільки вони досить яскраво відтворюють їхнє ставлення до проблеми так, як вони це відчувають і бачать зсередини. По завершенню дискусії учасники заповнили анкети, в яких оцінили зміст та організацію круглого столу, висловили свої враження та пропозиції. Загалом було отримано позитивні відгуки, а серед побажань – більше залучення вчителів румуномовних шкіл. Завершився круглий стіл підведенням підсумків та прийняттям резолюції, яку організатори круглого столу зобов’язалися донести до керівників сфери освіти та до широкої громадськості. На завершення майже тригодинної зустрічі учасники отримали сертифікати, що засвідчували їхню активну участь у круглому столі.
Організатори висловлюють вдячність усім учасникам круглого столу за участь, активні дискусії, цінні думки та пропозиції.
У жовтні планується проведення ще одного круглого столу в м.Чернівці, де будуть представлені до обговорення повні результати дослідницького проекту.
Думки учасників круглого столу є особистою позицією спікерів і можуть не відображати точку зору Європейського Союзу.
Фотозвіт круглого столу: https://drive.google.com/open?id=1J7v0D1KvPlbVd7Ym9qSdZo2ZiHFGnoyQ
З аудіозаписом круглого столу можна ознайомитися тут:
https://drive.google.com/file/d/1i1YIVJMaP2vJk0zKdpAuKjXC6LY-4fv1/view
Матеріал підготували О.Заболотна та С.Щудло.