Вперше на території Франції перший семінар Української наукової діаспори у Франції відбувся 21лютого 2023 завдяки сприянню Української асоціації дослідників освіти у партнерстві з Фундацією Дім гуманітарних наук, м. Париж (Fondation Maison des Sciences de l'Homme (FMSH), https://www.fmsh.fr/fr) і Університетом Марселю (Aix Marseille University, https://www.univ-amu.fr/). Інформаційну підтримку створили ГО «Інноваційний університет», https://inun.org.ua/ та Офіс підтримки вченого https://sso.org.ua/.
Фундація «Дім гуманітарних наук» з перших днів війни надала значну підтримку українським науковцям, які вимушено опинилися на території Франції. Моральна, матеріальна, мовна підтримка, сприяння з розміщенням, все це стало значущим для тих науковців, які опинилися на теренах іншої держави. Під час відкриття семінару директорка з досліджень та міжнародних зв’язків фундації «Дім гуманітарних наук», Марта КРАВЕРІ, висловила занепокоєння ситуацією збройної агресії Росії проти України та поділилась напрямами допомоги українській науковій спільноті. Пані Марта розповіла про можливості для молодих та досвідчених науковців з України для проведення дослідження під час короткострокового перебування вчених у Франції. Вона зокрема зупинилась на двох проектах – «Atlas» для молодих (до 6 років після захисту PhD) науковців та програмі «Themis», яка підтримує інтелектуалів з країн, що розвиваються і тих, у яких існують різноманітні перешкоди для академічної свободи. З вимогами до цих програм можна ознайомитись за покликанням https://www.fmsh.fr/programmes.
Зі словом підтримки українських науковців виступила президентка Української асоціації дослідників освіти професорка Оксана ЗАБОЛОТНА. Вона наголосила на значимості тієї роботи, які здійснюють українські науковці будучи переміщеними, перебуваючи під постійними обстрілами та психологічним тиском воєнних дій у своїй країні. На думку президентки, саме зв'язок та долучення науковців, що перебувають на теренах України до досліджень українських науковців, які перебувають на території Франції, дасть мотивацію та натхнення для реалізації спільних проектів. Крім того важливо, на думку президентки, налагоджувати прямий зв'язок з науковцями Франції, для того щоб розширювати горизонти дослідницьких проєктів.
Про проєкт Офісу підтримки вченого за сприяння Ради молодих учених при Міністерстві освіти і науки України розповіла професорка Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, координаторка «Української наукової діаспори» (Ukrainian Science Diaspora) Євгенія Поліщук. Вона назвала українських науковців, які здійснюють дослідження за кордоном, науковими амбасадорами, на яких покладається величезна місія – змінювати, розбудовувати національну науку після завершення війни в Україні та ділитися позитивним зарубіжним досвідом. Крім того, наукові амбасадори допоможуть виявити потреби українських учених та сприятимуть у реалізації подальших програм підтримки науки в Україні.
Про пошук експертів у галузі геоекономіки, ядерної та екологічної безпеки проголосила гість семінару Анастасія ШАПОЧКІНА – президент Геоекономічного аналітичного центру «Східні кола», інженер-дослідник EDF R&D, університет Sciences Po, м. Париж, Франція. Інший запрошений гість – Сергій ПОКРОВСЬКИЙ, радник генерального директора Виробничого об'єднання «Південний машинобудівний завод ім. О. М. Макарова», - звернувся до вітчизняної онлайн аудиторії та до українських науковців у Франції з можливістю створення українських технологічних платформ, де кожен вчений може створити свою власну бібліотеку під професійним напрямком свого дослідження. Пан Сергій запропонував реалізувати проєкт створення персональних скриньок науковця, що вміщатиме до 60 тисяч публікацій.
На третій панелі семінару виступили п’ятеро українських вчених з науковим досвідом, який вони отримують в університетах Франції: Paris Nanterre, Lettres Sorbonne Université, Aix-Marseille Universite. Українські науковці у Франції : Юлія ЧИСТЯКОВА, Олена РОМАНОВА Наталя ШЕВЯКІНА, Оксана ЗОРИЧ,Олена КОВАЛЬЧУК здійснюють дослідження за різними галузями знань: правознавство, філософія, політологія, агрономія, порівняльна педагогіка, проте вони об’єдналися на семінарі зі спільною метою популяризація української науки у світі, планування спільних досліджень.