Відбувся круглий стіл УАДО «Реформа освіти і мовне питання: продовження діалогу» в Чернівцях

Submitted by Shchudlo Svitlana / Щудло Світлана on Sun, 10/28/2018 - 16:08

18 жовтня 2018 року у м. Чернівці УАДО провела круглий стіл на тему «Реформа освіти і мовне питання: продовження діалогу». Це другий публічний захід, який проводився Українською асоціацією дослідників освіти в рамках проекту «Сприяння міжкультурному діалогу щодо вивчення української мови представниками національних меншин у Чернівецькій області».

Цей проект є складовою проекту – «Просування реформ в регіони", який реалізується Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій та "Європейською правдою" за сприяння Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження». Захід відбувся за активної підтримки кафедри соціології Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича.

За круглим столом у зеленій залі ЧНУ імені Юрія Федьковича зібралися керівники обласного управління освіти, Чернівецької філії Інституту модернізації освіти МОН України, керівники районних відділів освіти, представники національно-культурних товариств, громадських організацій та румунських засобів масової інформації (Центр масмедіа «БукПрес»), голови об’єднаних територіальних громад, де компактно проживає румуномовне населення, керівники закладів освіти, вчителі, студенти. Всього учасниками круглого столу були 28 осіб, серед яких 9 чоловіків та 19 жінок, з яких 12 представників регіональних органів управління освітою, 7 директорів, викладачів та вчителів, 4 представників національно-культурних товариств та масмедіа національних меншин, 3 представників об’єднаних територіальних громад та громадських організацій, 2 студентів - представників національних меншин.

Модератори зустрічі – професор Світлана Щудло (президент Української асоціації дослідників освіти, доктор соціологічних наук, професор, зав. кафедри правознавства, соціології та політології Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка) і доцент Сергій Яремчук (голова партнерської в даному проекті організації - ГО «Інститут місцевого самоврядування», кандидат історичних наук, доцент Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича) розповіли присутнім про формат зустрічі та підготовчу роботу, яка була до неї проведена, а також сфокусували увагу на ключових питаннях дискусії.

Професор Оксана Заболотна (віце-президент УАДО, доктор педагогічних наук) зробила огляд основних видів діяльності, якими займається Українська асоціація дослідників освіти, наголосивши на тому, що проекти, які реалізовує Асоціація, спрямовані на проведення досліджень у галузі освіти для впливу на вітчизняну освіту, підвищення її якості. Одним із них є проект «Сприяння міжкультурному діалогу щодо вивчення української мови представниками національних меншин у Чернівецькій області», метою якого є проведення емпірико-соціологічного та аналітичного дослідження, а також розробка рекомендацій для налагодження діалогу між усіми зацікавленими сторонами (представниками національних громад Чернівецької області, керівниками місцевої влади, освітянами, учнями та їхніми батьками та ін.) щодо ефективної реалізації мовної статті Закону України «Про освіту» з урахуванням зауважень Венеціанської комісії.

Доцент Тетяна Медіна (член УАДО, кандидат соціологічних наук, доцент Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича) поінформувала присутніх про особливості проведеного в межах проекту дослідження, його мету, учасників та окреслила труднощі, що виникали в процесі збору емпіричної інформації.

Професор Світлана Щудло ознайомила з основними результатами проведених досліджень та підсумками і основними напрацюваннями попереднього круглого столу, що відбувся 17 липня 2018 року у м.Герца Чернівецької області, де компактно проживає румунська національна громада.

Щудло С. представила результати опитування, проведеного серед учнів та їхніх батьків і студентів. Також було представлено основні висновки з глибинних інтерв’ю, проведених серед осіб, які є зацікавленими сторонами в реалізації мовної статті освітньої реформи (опитано 70 осіб).

Спираючись на результати глибинних інтерв’ю, Щудло С. акцентувала увагу на основних висновках з опитувань: • найбільш активну позицію у дискусіях щодо ст. 7 займають представники національно-культурних товариств, лідери національних громад; • низька ефективність попереднього діалогу в обговоренні законодавчого документа щодо мови навчання; • опору представників національних громад щодо вивчення української мови у школах немає, швидше, спостерігаємо бажання не втратити ідентичність (зменшення чисельності дітей в румуномовних класах, максимальне зниження заяв на румунську філологію в університеті); • низька мотивація учнів до вивчення мови, оскільки частина не планує продовжувати навчання у вищій школі, а частина не пов’язує своє майбутнє з Україною. • ключовою у якості освіти є якість вчительських кадрів, їхня готовність професійно зростати і бути більш адаптивними до нових освітніх викликів та змін. • якість вчительських кадрів, неготовність вчителів професійно зростати і бути більш адаптивними до змін.

Серед пропозицій респондентів щодо зняття напруги і більш ефективної реалізації ст.7 ЗУ «Про освіту» було запропоновано: • ведення діалогу з представниками національних меншин та надання громадам та школам права вибору мови навчання дітей ; • збільшення перехідного періоду впровадження положення ст.7, що зніме напругу ; • надання представникам національних меншин широкого спектру можливостей для збереження їхньої національної ідентичності та введення різних рівнів ЗНО залежно від життєвих планів випускників; • належна підготовка школярів-представників національних меншин до складання ЗНО; • підвищення рівня педагогічних кадрів - оволодіння українською мовою залежить від майстерності вчителя, його здатності донести матеріал до учня, рівня кваліфікації • Системне вирішення проблеми, в т.ч. формування україномовного медійного простору, зорієнтованого на вікові особливості дітей на молоді; • Посилення інформаційної кампанії щодо мети, змісту та очікуваних результатів освітньої реформи.

Під час круглого столу в центрі дискусії були питання сприйняття мовної статті Закону України «Про освіту» різними суб’єктами освіти; причини виникнення напруги навколо мовного питання та шляхи її зниження; рівень викладання української та румунської мов у закладах середньої освіти, в тому числі для національних меншин; вплив вивчення української мови на життєві шанси старшокласників та ін. На ці та інші питання намагалися дати відповідь учасники круглого столу, адже лише в процесі діалогу можна виробити спільну стратегію, прийнятну для всіх громадян України, незалежно від їхньої етнонаціональної ідентичності, мови спілкування в сім’ї чи побуті.

Перш за все, у процесі обговорення учасники висловили своє бачення мовного питання у сучасному реформуванні української освіти. Згідно з позицією переважної більшості учасників обговорення, для сприйняття мовної статті Закону про освіту є політичне та ідеологічне підґрунтя («7 стаття – це захист територіальної цілісності держави», «Мова і релігія – це елементи агресії з боку інших держав», «Ця проблема акцентується напередодні передвиборної кампанії» (Октавіан Магас, начальник відділу освіти, молоді та спорту Герцаївської РДА).

Було вказано на прямий зв’язок з економічними проблемами в Україні («Якщо будуть зрушення в економічній сфері, будуть зрушення і в освіті» (Оксана Палійчук, директор Департаменту освіти та науки Чернівецької ОДА); «Ніхто не хоче йти в учителі з зарплатою 3 тис гривень в румунську школу» (Олена Нандриш, голова ОТГ с. Магала Новоселицького району); «Виїзд за кордон представників нацменшин відбувається не тому, що вони не знають української мови, а з економічних питань» (Герман Марін, голова Медіацентру «БукПресс»).

Серед головних причин, що призвели до напруженої ситуації з мовою навчання, були названі: відсутність детальних роз’яснень щодо механізмів упровадження мовної статті («Мають бути деталізовані механізми в Законі України «Про загальну середню освіту» (Сергій Гакман, працівник Центру перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників державної влади); «Коли побачать, що в Законі все чітко прописано, коли побачать навчальний план, практику, тоді стане все зрозуміло», «Важливо проводити роз’яснення далі» (Оксана Палійчук, директор Департаменту освіти та науки Чернівецької ОДА); «Немає конкретики, тому роздувається конфлікт» (Степан Кіцак, студент ЧНУ імені Юрія Федьковича); «Якщо розумно підійти до роз’яснення закону і укладання програм, напруги не буде» (Світлана Гавка, директор НВК «Боянська гімназія»); «Люди часто не читали статті 7, а спекулюють на ній» (Василь Барарюк, начальник управління освіти Глибоцької РДА) і небезпечну тенденцію до втрати ідентичності та забуття рідної мови («Страх непереможний. Якщо люди бояться втратити ідентичність – вони її втратять» (Октавіан Магас, начальник відділу освіти, молоді та спорту Герцаївської РДА); «Існує фрустрація щодо боязні втратити ідентичність» (Герман Марін, голова Медіацентру «БукПресс»).

Учасниками круглого столу було підкреслено визначальну роль головних суб’єктів освіти – учнів, учителів і батьків («Все залежить від учителя і від самих учнів» (Степан Кіцак, студент ЧНУ імені Юрія Федьковича); «Батьки є основними замовниками освітніх послуг» (Василь Барарюк, начальник управління освіти Глибоцької РДА), «Якою мовою і які предмети будуть вводитися – визначає школа та батьки» (Любов Тарангул, начальник Чернівецької філії ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» МОН України); «Вчителі, намагаючись допомогти дітям, самі допомагають їм, укладаючи українсько-румунські словники для учнів» (Оксана Палійчук, директор Департаменту освіти та науки Чернівецької ОДА); «Щодо засобів навчання – все обирається навчальним закладом і батьками» ; «В жодній області не визначався насильно вибір підручників» (Любов Тарангул, начальник Чернівецької філії ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» МОН України). Остання цитата була контраргументом на твердження щодо передчасного і примусового впровадження української мови в дитячих садках і початкових класах школи («Ми згадували 7 статтю, ми її успішно порушуємо. Там написано, що з 5 класу впродження української, а уже зараз зобов’язують з дитячого садка. Порушення статей 22 і 53 Конституції України, де гарантується культурна автономія, навчання рідною мовою. У початкових класах уже викладання здійснюється напівукраїнською-напіврумунською» (Александріна Чернова, викладач румунської мови, представник румунського національно-культурного товариства).

Серед основних шляхів розв’язання мовної проблеми було названо необхідність фокусування уваги на інтересах дитини («Всі готові поступитися – на користь дитини» (Любов Тарангул, начальник Чернівецької філії ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» МОН України); необхідність віднайдення балансу між збереженням національної ідентичності і володінням державною мовою («Питання в тому, як знайти баланс, щоб і знати державну мову, і зберегти власну ідентичність» (Сергій Гакман, працівник Центру перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників державної влади); та поступовість упровадження реформи («Якщо ми в закладах нацменшин будемо поступово вводити предмети українською мовою, діти будуть лише вдячні» (Мар’яна Чигурян, головний спеціаліст департаменту освіти і науки Чернівецької ОДА). Сьогоднішня ситуація, на думку учасників круглого столу, характеризується тим, що і з боку батьків, і дітей простежується зростання усвідомлення необхідності належного вивчення державної мови.

Діалог перейшов у площину того, що вивчення української мови не витісняє румунську, а додає культурний капітал молодій людині і дає більше життєвих шансів. Сучасна людина буде почувати себе більш адаптованою, чим більше мов буде знати («Дитина, яка хоче навчатися, буде знати різні мови» (Олена Нандриш, голова ОТГ с. Магала Новоселицького району); «Треба вроваджувати не тільки румунську і українську, а й інші іноземні мови» (Оксана Палійчук, директор Департаменту освіти та науки Чернівецької ОДА).

Загалом учасники підкреслили необхідність проведення досліджень з метою розвіювання міфів про ставлення національних меншин до вивчення державної мови («Розвіяно міф, що представникам нацменшин не потрібна українська мова» (Герман Марін, голова Медіацентру «БукПресс»). Діалог під час круглого столу пройшов у невимушеній і щирій атмосфері і продемонстрував небайдужість активних громадян щодо долі як своєї національної спільноти, так і української держави. У цьому матеріалі ми подали вислови учасників без редагування (курсивом в лапках), оскільки вони досить яскраво відтворюють їхнє ставлення до проблеми так, як вони це відчувають і бачать зсередини.

По завершенню дискусії учасники заповнили анкети, в яких оцінили зміст та організацію круглого столу, висловили свої враження та пропозиції. Завершився круглий стіл підведенням підсумків та прийняттям резолюції, яку організатори круглого столу зобов’язалися донести до керівників сфери освіти та до широкої громадськості. На завершення майже тригодинної зустрічі учасники отримали сертифікати, що засвідчували їхню активну участь у круглому столі.

Думки учасників круглого столу є особистою позицією спікерів і можуть не відображати точку зору Європейського Союзу.

Фотозвіт круглого столу: https://drive.google.com/open?id=1iYVnMQ6ViewMJLdsz5Y3C5_XXazJaMcp

З аудіозаписом круглого столу можна ознайомитися тут: https://drive.google.com/open?id=10WrnrWmEcwLdW3jsVK2DxlfRjt-60sPI

Інформація про Круглий стіл у засобах масової інформації

Дискусія за результатами Круглого столу на регіональному радіо «Українське радіо – Буковина» у передачі «Прайм тайм» (19.10.2018) : https://www.facebook.com/radiobuk/videos/557935274658881/UzpfSTEwMDAxMT…

Інформація про Крулий стіл на сайті Управління освіти та науки Чернівецької ОДА : http://oblosvita.com/navigaciya/novyny/26379-reforma-osvti-movne-pitann…

http://oblosvita.com/navigaciya/novyny/26395-rezultati-socologchnogo-op…

Презентація з матеріалами соціологічного опитування, представленими під час Круглого столу: https://drive.google.com/open?id=1e5CLzC3x7B41FlinnEOgaqzseR2L8SIl

1